безвір'я — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
безв. — бв. безв. безводный хим. бв. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. безв. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. безв.… … Словарь сокращений и аббревиатур
безвіст — вісти, ж. Пр. Безвість, нестача відомості, незнання … Словник лемківскої говірки
безвѣстьныи — (13) пр. Неизвестный, неведомый, безвестный: не пасти ѡтъ врага въ сѣти смѣха. мнози бо соуть ражаѥми имь безвѣстьнии непри˫азни врѣдове. СбТр ХII/ХIII, 120 об.; избави мѩ ѡ(т) ѡдержаща˫а безвѣстны˫а се˫а напасти. СбТр к. XIV, 196 об.;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безвѣстьно — (2*) нар. к безвѣстьныи: ѥште же и по дроугоумоу намъ ѥсть безвѣстьно. (ἄδηλον) Изб 1076, 125; безвѣстно плаваемъ житииское море. ПрЮр XIV, 208г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безвѣрьствиѥ — БЕЗВѢРЬСТВИ|Ѥ (1*), ˫А с. То же, что безвѣриѥ: мілованье и самолюбье. и болше злаго безвѣрьстви˫а. (ἡ ἀπιστία) ФСт XIV, 210г … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безвідхідність — безвідхо/дність, ності, ч. Абстр. ім. до безвідхідний, безвідходний … Український тлумачний словник
безвідхідно — безвідхо/дно. Присл. до безвідхідний, безвідходний … Український тлумачний словник
безвѣрьныи — (1*) пр. Неверующий: и г҃ь же безвѣрънымъ июдѣѡмъ рече СбТр XII/XIII, 147 … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
безвѣстьѥ — БЕЗВѢСТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Неизвестность: перьвое свое поразоумѣи въ житьи. и боудоущаго безвѣстье. (τὸ... ἄδηλον) ПНЧ XIV, 29б … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
